Автор Hope-School 1 рік тому

Добрий день! 11 листопада ми святкуємо день народження гімназії «Надія»,
тому ми вирішили поставити декілька питань тим, хто з «Надією» найдовше.


1. Що найважче у роботі, коли Ви – директор школи? Найважливіше…?

– Витримка!

2. Чи є щось таке, чому Ви б хотіли навчити учнів,
але не можете цього зробити?

– Я думаю, що я маю можливість навчати учнів будь-чому.

3. Чи є забобони у директора школи?
—–


4. Що найважче у професії вчителя?

– Найважливіше – це любов до дітей.

5. Сучасні діти – це нескінченний клубок раптовостей. І часто – не досить приємних. Що допомагає Вам проявити терпеливість з тими учнями,
з якими навіть Бог не може впоратися?

– Бог може впоратися з усіма, і саме Він дає щоденне натхнення. Дарує терпіння і любов. І з учнями, у яких трапляються цікаві казуси у шкільному житті, знову ж таки допомагає велика, безмежна любов до них і розуміння, що кожна людина може помилятися.

6.Які шпаргалки найменш помітні?

– Ніякі. А якщо чесно, то шпаргалки треба робити обов’язково. Раджу це виконувати кожному учню,
і вам, дівчата. Якщо треба, я їх все одно знайду, але можу зробити вигляд, що їх немає.


7. Що Ви відчуваєте, коли школяр Вас ігнорує?

– Нууу… По-перше, за всю історію школи такого не було. Як ти собі уявляєш, що школяр може мене ігнорувати? Ти це собі уявляєш?

8. Як змінилася б школа у Ваших очах, якби Ви зараз стали її учнем?

– Я думаю, вона би залишилася такою, як є.

9. А які у Вас були виправдання перед учнями, коли Ви спізнювалися на урок?

– Як вчитель?

– Так, як вчитель.

– Ніяких. Просто я заходив і казав: «Вибачте за запізнення». І приступав до уроку. Відповідь дуже проста,
й Ірина Юріївна весь час дивується, чому я на все спокійно реагую: просто я згадую себе в дитинстві.


10. Чи підтримуєте зв’язок з кимось із своїх колишніх учнів?

– Так. Я їх добре пам’ятаю.

11. Є меми з формулами і написом на кшталт: «Я ще й досі чекаю, коли мені це знадобиться». Як вважаєте: теперішні учні перенавантажені непотрібною інформацією або навіть непотрібними уроками?

– Я б не сказала, що непотрібними уроками. Всі уроки потрібні, можливо, треба було би відкоригувати програми. От з біології, наприклад. З біології програма, мою думку, заважка. Вона ускладнена.
Можна було би цей матеріал подати більш просто.

12. Як Ви думаєте, яким Вас запам’ятав колектив і учні: строгим чи лояльним?

– Мабуть, лояльним.


13. Якби Ви мали можливість повернутися за шкільну парту,
що Ви змінили б?

– Що я змінила б… Та майже нічого, я задоволена тим,
як я навчалася в школі.

14. Розкажіть про свій прихований талант.

– У мене є прихований талант вирощувати городину.
Я люблю вирощувати овочі.

15. Якби у Вас була можливість отримати щось від міністра освіти, що б це було?

– Ну, це треба подумати. Це питання важке. Ну, можливо, більше можливостей у виборі навчальних програм для нашої школи. Щоб школа була вільна у виборі різноманітних програм.


16. Як Вам життя з «Надією»?

– Прекрасно!

17. Яка улюблена їжа у їдальні?

– Ой, ви знаєте, я люблю всю їжу, яку ми готуємо для дітей. І це видно навіть по моїй зовнішності.

18. Як Ви складаєте меню?

– Меню складаю не я, меню взагалі складає санепідемстанція. Вона нам його затверджує. Воно повинно відповідати калорійності, яка необхідна для харчування дітей. Це є перспективним меню.  Ми регулюємо його в залежності від того, які продукти у нас завезені і закуплені. Стараємося все таки враховувати смаки наших дітей.


Інтерв’ю брали Чворун Вікторія (8-А) і Кольгофер Емма (8-Б)

Категорія:
  Новини
About

 Hope-School

  (61 articles)